Життєпис
Народився в смт. Рожнятів Івано-Франківської області.
До служби жив у м. Долина Івано-Франківської області.
2005 р. – закінчив Долинську загальноосвітню школу I-III ступенів N5.
2019 – 2021 рр. навчався в ІФНТУНГ за освітньою програмою “Обладнання нафтових і газових промислів” (спеціальність “Нафтогазова інженерія та технології”.
2019 – 2021 рр. – навчався в магістратурі.
2019 – 2022 рр. – працював в ПАТ “Укрнафта” (м. Долина) на посаді слюсаря з ремонту газо- та трубопроводів.
В березні 2022 р. став на захист Батьківщини у складі 102 окремої бригади сил територіальної оборони ЗСУ на посаді солдата-кулеметника взводу вогневої підтримки.
Служив на Запорізькому напрямку.
Загинув у районі села Варварівка Запорізької області. При встановленні Державного Прапора в одному з населених пунктів Запорізької області продекламував слова Кобзаря: «Як умру, то поховайте мене на могилі, серед степу широкого, на Вкраїні милій».
Похований на Алеї Слави Долинського міського кладовища.
Указом Президента України 354/2024 від 17.06 2024 р. нагороджено орденом «За мужність» III ступеня, медаллю «За заслуги перед Прикарпаттям», почесною нагородою «Сили Територіальної Оборони».
Всі, хто знав Юрія Сливчука, запам’ятають його як патріота й вірного захисника своєї країни. «Хто, як не я, буде захищати вас від загарбників?» – такою була його відповідь на те, чому саме він має йти воювати.
Завжди усміхнений, дуже товариський, міг прийти на допомогу друзям навіть уночі, дуже любив співати, особливо патріотичних пісень. Брав участь у Революції Гідності та вірив, що Україна була, є і завжди буде! Рідним і друзям його дуже не вистачає! Таких світлих людей не вистачає всій українській родині.