Життєпис
Народився в м.Івано-Франківську.
Проживав в селі Загвіздя Тисменицького району.
Навчався в загальноосвітній школі с.Загвіздя.
1998 р. – закінчив Харківський національний університет Повітряних сил.
2008 р. – закінчив навчання в ІФНТУНГ за спеціальністю “Автомобілі та автомобільне господарство” (група АГз-03-1). Став інженером – механіком. Улюбленим викладачем був Л.Ю.Козак.
2010 – 2014 рр. – служив офіцером з мобілізаційної роботи у в/ч 3013 (А 3013 с.Грузевиця Хмельницької області), де пройшов службовий шлях від капітана до підполковника. Наступна віха біографії – в/ч А1877 смт.Ярмолинці Хмельницької області.
Брав участь в АТО, ставши на захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
Загинув у с.Авдіївка Ясинуватського р-ну Донецької обл., в зоні проведення АТО від осколкового поранення грудної клітки з ушкодженням правої легені.
Нагороджений орденом “За мужність” та відзнакою міського голови м. Івано-Франківська “За честь і звитягу”.
Похований в с.Томашівка Хмельницької області.
За спогадами родини і друзів, був веселою, доброзичливою, життєрадісною людиною. Брав активну участь у громадському житті. Націоналізм у Ярослава був у крові: на робочому столі завжди у нього стояли два прапори – червоно-чорний та синьо-жовтий. І на захист Батьківщини він став зі словами: “Хто, як не ми”.